Дослідження — реферат

Зміст

1. Запровадження 3

2. Програма дослідження 5

3. Вимоги до проведення дослідження 8

4. Аналіз валідності експерименту 10

Література 13

Додатка 14

1. Запровадження

Сучасний рівень розвитку і масштабні зміни у економічної та соціальній сферах суспільства пред'являють підвищені вимоги до людини у його професійної діяльності, зростає значимість соціальних наслідків людських рішень. Зміна соціально-економічну ситуацію зажадало істотною перебудови стратегії, тактики і психології управління. А, щоб персонал організації якісно виконував все доручення керівництва, керівник має лише мати формальної владою, а й бути лідером очолюваної ним колективу. У зв'язку з цим у останні десятиліття надзвичайно актуальна проблема лідерства, зокрема проблема чинників, визначальних ефективність лідерства керівника.

У характеристиці поняття лідера групи представляється істотним підкреслити таке: по-перше, лідер не висувається групою на відповідний посаду, а спонтанно займає лідерську позицію із відкритого чи прихованого згоди групи; по-друге, лідер висувається в ролі неофіційного керівника, отже, з його особистістю ідентифікується специфічна і исчерпываемая системою офіційно загальноприйнятих значень система групових і цінностей; по-третє, лідер висувається на відповідну роль умовах як специфічної, а й ніколи не бракує значимої життєвої ситуації групи.

Багатьма авторами лідерство сприймається як наявність певного набору якостей, приписуваних тим, хто успішно впливає чи впливає інших. Важливе значення має тут вміння виявляти ініціативу в міжособистісні стосунки, спрямовувати увагу інших, пропонувати ним рішення очевидна, гнучко перебудовуватися за зміни ситуації. Отже, лідера відрізняє активне діяльне початок, интегрирующее у собі виявляючи собою різні потенціали людини. Істотно впливають на методологію розробки структури особистості керівника надали класичні моделі особистості, побудовані Б. Р. Ананьевым, А. Р. Ковальовим, У. З. Мерлиным, У. М. Мясищевым, До. До. Платоновим, М. І. Рейнвальд, З. Л. Рубінштейном і Л. І. Уманським. Вплив керівника на соціально-психологічний клімат колективу розглядається, передусім, через стиль керівництва, який опосередкований характеристиками особистості керівника, його мотиваційної спрямованістю.