Педагогічна спілкування — реферат

Педагогічна спілкування – цілісна система прийомів і коштів соціально-психологічного взаємодії педагога і воспитуемых, що містить у собі обміну інформацією, виховні впливу й організацію відносин із допомогою комунікативних коштів [10, з. 231]. Педагогічна спілкування одночасно реалізує комунікативну, перцептивную і інтерактивну функції, використовуючи у своїй всю сукупність вербальних, образотворчих, символічних і кінетичних коштів. Окрім звичних функцій, специфіка педагогічного спілкування породжує ще одне функцію соціально-психологічного забезпечення виховного процесу – організаторську функцію взаємовідносин педагога з воспитуемыми – й виступає як вирішення навчальних завдань.

Функціонально педагогічне спілкування – це контактне (дистантное), інформаційне, спонукальне, координаційне взаємодія, встановлює відносини усіх суб'єктів процесу творення. Воно характеризується полиобъектной спрямованістю, полиинформативностью, високим рівнем репрезентативності. Образующийся у ньому специфічний синтез усіх її основних характеристик виявляється у новому про якісний зміст взаємодії суб'єктів процесу творення, що визначається особливостями тієї системи взаємин чи «педагогічної системи», у якій перебувають.

Вирізняють такі характеристики спілкування у процесі школи:

Загальна що склалася система спілкування педагога і учнів (певний стиль спілкування);

Система спілкування, характерна конкретного етапу школи;

Ситуативная система спілкування, що виникає під час вирішення конкретної педагогічної і комунікативної завдання.

Специфіка педагогічного спілкування проявляється, передусім, у його полиобъектной спрямованості. Воно спрямоване як саме взаємодія учнів з метою їх особистісного розвитку, а й, що є основним для педагогічної системи, на організацію освоєння навчальних знань процес формування цій основі творчих умінь. Через це педагогічне спілкування характеризується по меншою мірою потрійний спрямованістю: саме навчальний взаємодія, на учнів (їх актуальне стан, перспективні лінії розвитку) і предмет освоєння.

У той самий час педагогічне спілкування й потрійний орієнтованістю його суб'єктів: особистісної, соціальної і предметної. Учитель (викладач), працюючи з однією які навчаються над освоєнням будь-якого навчального матеріалу, завжди орієнтує його результат між усіма присутніми у п'ятому класі, і навпаки, працюючи з класом, т. е. фронтально, впливає кожного студента. Тому вважатимуться, що своєрідність педагогічного спілкування, выявляясь всієї сукупністю названих характеристик, виявляється у органічному поєднанні елементів особистісно орієнтованого, соціально орієнтованої і предметно орієнтованого спілкування. У цьому педагогічне спілкування, у тому числі усі ці елементи, перестав бути аддитивным освітою – він має принципово нова якість.