Педагогічна спілкування — реферат

Педагогічна ситуація у контексті одиниці визначення процесу – уроку, заняття. Вона характеризується метою, завданнями, етапами уроку, змістом, характером взаємодії суб'єктів учебно-педагогической спільної прикладної діяльності тощо. буд. Залежно від підстави, можна по-різному класифікувати педагогічні ситуації. За формою відносини може бути ділової (особистої), офіційної (неофіційної), формальної (неформальній). По етапах, частинам уроку (заняття) педагогічна ситуація то, можливо ситуацією ознайомлення з навчальним матеріалом (орієнтування у ньому, осмислення, з'ясування тощо. буд.), тренування (вироблення узагальнених способів дії), контролю та оцінки способів дії, контролю та оцінки освоєного знання способів дії. По динаміці співробітництва можуть визначити ситуації входження, роботи з партнерами, виходу з співробітництва, його завершення. За характером навчального взаємодії що можуть бути ситуації співробітництва, суперництва, конфлікту, конфронтації (протистояння). За характером розв'язуваних навчальних завдань ситуація то, можливо нейтральній чи проблемної.

По формальному критерію розташування учасників навчального взаємодії її визначають як ситуацію: інтимну (15-45 див відстані), особистого (75 див), соціального (до 2 м) та публічного (3-7 м). Вочевидь, які можуть бути обрані та інші підстави для диференціації ситуації педагогічного спілкування. Так, педагогічна ситуація спілкування вчителя у першому, першою уроці, 1 вересня, т. е. ситуація «початку», може бути оцінена як: неформальна; загальної орієнтації у житті, умовах школи; входження у взаємодія; сотрудническая; нейтральна; особистих протиборств і соціального спілкування; особистого знайомства тощо. буд.

Кожна ситуація здійснюється певними комунікативними актами, як комунікативних завдань, з допомогою певних мовних дій. І тут можна назвати, що у педагогічному спілкуванні виділяються структурні і функціональні одиниці, як яких виступають відповідно комунікативні акти і комунікативні завдання.

Говорячи далі про педагогічному спілкуванні, матимемо у вигляді його конкретний собі втілення у структурної одиниці – комунікативному акті: який провіщає (вчитель чи учень) – слухає (учень чи вчитель).

Зв'язок різних сторін (функцій) спілкування, їх динаміка явно проглядають й у уровневой схемою спілкування, запропонованої Я. Яноушеком (1981).